убивця — (вби/вця), і, ч. і ж. Той, хто вбив кого небудь … Український тлумачний словник
убивця — іменник чоловічого або жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
мордыр — убивця, душогуб … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
братовбивця — і, ч. і ж. Убивця свого брата, побратима, однодумця … Український тлумачний словник
вбивство — вби/вця, вби/вчий, вби/вчо див. убивство, убивця і т. д … Український тлумачний словник
головник — а/, ч. 1) іхт., діал. В язь. 2) зах. Убивця … Український тлумачний словник
головництво — а, с. 1) У Давній Русі – грошовий викуп, що його сплачує убивця (головник) родичам вбитого. 2) діал. Кримінальний злочин; кримінальщина … Український тлумачний словник
головоріз — а, ч. 1) Відчайдушна людина; шибеник. 2) Бандит, убивця … Український тлумачний словник
горлоріз — а, ч., розм. Бандит, убивця … Український тлумачний словник
забіяка — и. 1) ч. і ж. Той (та), хто заводить, починає бійку, любить битися. 2) ч., заст. Убивця, розбійник … Український тлумачний словник